- облущувати
- = облу́щитиоблу́щивать, облу́щить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
облущувати — ую, уєш, недок., облу/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Очищати від лушпиння, лузги і т. ін. 2) перен., розм. Оббирати, грабувати … Український тлумачний словник
облущувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… … Український тлумачний словник
облущити — див. облущувати … Український тлумачний словник
облущування — я, с. Дія за знач. облущувати … Український тлумачний словник
облущуватися — ується, недок., облу/щитися, иться, док. 1) Відпадати, осипатися дрібними частинками, шматками; лущитися. 2) тільки недок. Пас. до облущувати 1) … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови
облупляти — луплям, ляш, (облупити, луплю), Рс. Очищати від верхнього шару, покриття; обдирати, облущувати; чистити яйце … Словник лемківскої говірки